Світлій пам`яті Володимира Опанасовича Іванціва присвячується...

Пам’яті Володимира Іванціва

Чи то пора,

Чи не пора –

Відходить гвардія стара…

І плаче Замкова гора!

Гора сумує Палія,

Ридає світ і плачу я…

В печалі місто Ярослава,

Засумувала Рось «русява»…

Бо чесно жив

І не дружив

Козак з ганьбою

І за собою

Зерна неправди

не лишив!..

Леліяв Мову,

Сам був Слово,

А слово – Він!..

По ньому б’є «Соборний дзвін»!..

Пішов козак у небуття,

До Бога…

Най буде світлою дорога…

Життя не зникне після нього,

Та буде «інше» то життя!..

На серці біль, печаль і щем…

Та він повернеться… «дощем»!..

                                               Володимир Дідківський.

• 856
• 1

Поділись з друзями: