Біла Церква крізь призму часу

З нагоди Дня міста нашій неповторній Білій Церкві була присвячена зустріч членів клубів «Промінь надії» та «Любисток» із краєзнавцем, працівником відділу інформаційно-краєзнавчої роботи ЦБС і автором багатьох тематичних публікацій — Анатолієм Бондарем.

Дослідник розповів про найдостовірніші версії походження назви міста, його старовинні фортеці, а також про визначних діячів краю, які жили і творили тут у різні епохи. Окрему увагу історик приділив навчальним закладам Білої Церкви 1847–1920 років, адже саме вони відіграли ключову роль у розвитку тогочасної освіти та культури. Присутні дізналися, що в ті часи у древньому Юр’єві діяли церковно-парафіяльні, католицькі, єврейські жіночі та польські школи.

Особливо цікавою для учасників заходу стала розповідь про видатного українського композитора, хорового диригента, педагога й громадського діяча Кирила Стеценка, чий життєвий шлях також тісно пов’язаний із нашим краєм. Після повернення із заслання у 1908 році Кирило Григорович приїхав до Білої Церкви, де працював учителем співів у місцевих гімназіях та інших навчальних закладах. Анатолій Володимирович детально зупинився на педагогічній та музичній діяльності митця, його внеску в розвиток української культури й наголосив, що пам’ять про такі непересічні особистості є невід’ємною частиною місцевої історії.

Зустріч стала захопливим екскурсом у сиву давнину та дала можливість присутнім по-новому поглянути на знайомі вулиці, будівлі й імена.

Особливу творчу атмосферу заходу доповнив виступ членкині клубу «Любисток» Валентини Філіченко, яка подарувала усім присутнім пісню «Моя Біла Церква».

Світлана Линник.

• 95
• 0