Напередодні Дня українського добровольця до центральної бібліотеки для дорослих на патріотичну годину «За покликом серця» завітали студенти фахового коледжу економіки та управління НАСОА.

На зустріч із молоддю були запрошені Сергій Бурлака, кандидат історичних наук, завідувач сектору краєзнавства відділу інформаційно-краєзнавчої роботи Білоцерківської ЦБС, учений секретар Білоцерківського краєзнавчого музею та Олександр Ярмола, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософських та політичних наук БНАУ, ветеран російсько-української війни.

Бібліотекарки розповіли присутнім, що дата вшанування українських добровольців − 14 березня вибрана невипадково. Саме цього дня у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили понад 500 бійців Самооборони Майдану. Вони сформували перший добровольчий батальйон для захисту України від російської агресії на Сході. Саме завдяки зусиллям добровольців на першому етапі війни вдалося не допустити просування ворога далі материковою Україною.

З початком повномасштабного вторгнення рф у 2022 році до війська масово йшли найкращі. Залишивши роботу, бізнес, наукову кар’єру, навчання вони добровільно стали на захист України. Добровольчий рух − один з феноменів українського суспільства. Це наша гордість і суперсила.

Сьогодні добровольці продовжують боронити рідний край від загарбників. Своєю самовідданою службою та героїчними вчинками вони вкотре доводять, що неможливо здолати тих, хто готовий за Батьківщину віддати своє життя.

Затамувавши подих, студенти слухали спогади Олександра Ярмоли, який за покликом серця, залишивши улюблену викладацьку роботу, ставав на захист України двічі: у доленосному 2014 та у кривавому 2022 році. Олександр Володимирович розповів про те, як з групою білоцерківських добровольців проходив підготовку на Яворівському полігоні, а потім у складі 93-ої бригади «Холодний Яр», воював у самих гарячих точках Сходу. У січні 2015 року, відбиваючи атаку ворога біля села Опитне неподалік Донецького аеропорту, отримав тяжке поранення. Після тривалої реабілітації повернувся до викладацької роботи. Але з початком повномасштабної війни знову добровольцем пішов на фронт.

Сергій Бурлака ознайомив присутніх з давніми традиціями українського добровольчого руху, розповів про ті складні обставини та виклики, які стали поштовхом для потужного добровольчого руху в Україні. Студенти дізналися, як щире прагнення захистити свій дім перетворилося на феномен, що вже вкотре в нашій історії рятує державу. Він продемонстрував світлини білоцерківських добровольців, з якими був знайомий особисто. Наші земляки пройшли пекло найтяжчих бойових операцій та поклали своє життя за незалежну і вільну Україну. Це Віталій Коломієць, Ігор Каплуненко, Андрій Чечіль, Олександр Марченко, Олександр Шупрудько, Віталій Коломієць, Сергій Борецький, Сергій Тіщенко, Микола Саюк, Сергій Чоп.

Хвилиною мовчання учасники заходу вшанували світлу пам’ять воїнів, які віддали своє життя за нашу свободу і незалежність.

Гості відповіли на запитання молоді, разом осмислючи філософію війни та миру, говорили про післявоєнне майбутнє України. Це була не просто зустріч, а передача естафети мужності від одного покоління іншому.

Любов Вилегжаніна.

З нагоди Дня Гімну для читачів − п’ятикласників гімназії-початкової школи №11 фахівчині центральної бібліотеки для дітей провели патріотичну годину «Символ українського багатоголосся».

Бібліотекарка Антоніна Даценко познайомила учнів з історією створення Гімну, слова якого написав український поет і філософ Павло Чубинський, а музику створив композитор Михайло Вербицький. Школярі дізналися цікаві факти з життя авторів та маловідомі історії про те, як народився вірш, що згодом став Державним Гімном України.

Жваве зацікавлення учасників заходу викликала інтелектуальна гра «Факт чи фейк про Державний Гімн України».

П’ятикласники читали вірші, присвячені музичному символу України, відповідали на запитання ерудит-вікторини «Державні та народні символи України», розгадували кросворд «Гімн України».

Завершилася зустріч спільним виконанням Державного Гімну України. У ці хвилини кожен відчув гордість за свою країну, силу єдності та віру в перемогу. Бо поки звучить наш Гімн, живе Україна, живе її дух і незламна воля.

Світлана Шалагіна.

Під час заходу школярі дізналися про історію створення Гімну, його значення для українського народу та шлях, який пройшла ця велична пісня, перш ніж стала офіційним символом держави. Бібліотекарка розповіла учням про автора слів гімну Павла Чубинського та автора музики – композитора Михайла Вербицького.

Діти дізналися цікаві факти про створення Гімну, обговорили чому він є символом сили, єдності й незламності українського народу. Під час зустрічі учні активно відповідали на запитання вікторини, продовжували прислів’я та приказки про Батьківщину, пригадували слова Гімну та ділилися своїми думками про те, чому державні символи є важливими для кожного громадянина України.

Світлана Линник.

Таким променем, що освітив і вивів український народ із мороку забуття на світлий шлях національного усвідомлення значимості держави Україна є Тарас Григорович Шевченко. Він один з найбільших діамантів у величній пекторалі історії України, а його поезії – то неперевершені перла в багаторазковому намисті української літератури.

З нагоди Дня народження невгасимого Світоча та Пророка в бібліотеку-філію №1 для дітей завітали на літературно-музичну вітальню «Співане слово Тараса Шевченка» читачі − першокурсники державного професійно-технічного навчального закладу Білоцерківського професійного ліцею, аби насолодитися поезією в поєднанні з музикою, живим виконанням і щирими емоціями.

Бібліотекарки намагалися донести до глядачів, що поезія Кобзаря давно живе у музиці – від класики до року, від хорового співу до репу тому, що вона надзвичайно ритмічна, жива, справжня. А допомогли їм в цьому виступи учнів Білоцерківської школи мистецтв №1 ім. Юрія Павленка. У їхньому виконанні зворушливо прозвучали пісні на слова Тараса Шевченка: «Тече вода з-під явора», «Утоптала стежечку через яр», «Нащо мені чорні брови», «Якби мені черевички».

Слово Шевченка продовжує жити у музиці, у піснях, в серцях людей. Його поезії залишаються актуальними і сьогодні, надихаючи нові покоління любити Україну. Черпаймо ж вічно святу воду великих творів із щедрої Тарасової криниці і насолоджуймося самобутнім, неповторним смаком щирої любові до рідної української землі.

Олена Крищенко.

Шановні читачі, колеги!
Запрошуємо на зустріч з Русланом Горовим – українським журналістом, письменником, режисером та музикантом.
Приходьте 15 березня 2026р. до бібліотеки-філії №5 о 16.00!
Буде цікаво!

До 212-ї річниці від дня народження поета працівниці бібліотеки-філії №2 підготували для читачів – семикласників Білоцерківської гімназії-початкової школи №22 поетичну годину «Натхненні рядки Кобзаря».

Завідувачка книгозбірні Світлана Линник розповіла дітям про життєвий та творчий шлях Тараса Шевченка. Вона наголосила, що його поезії сповнені глибокої любові до України та непримиренності до тих, хто пригноблював український народ. Саме тому слова Кобзаря не втрачають своєї сили й звучать особливо актуально у наш час.

Учасники заходу пригадали рядки Кобзаря, які стали крилатими, переглянули відеоролики поезій Тараса Шевченка.

Також підлітки мали можливість перевірити свої знання під час літературної гри «Поетичний пазл», розгадати кросворд, ключовими словами якого були: «Тарас Шевченко».

Творчість Тараса Шевченка – це духовний скарб українського народу. Читаючи його твори, ми знову і знову відкриваємо для себе красу рідного слова, вчимося любити Батьківщину та пишатися її великими синами. І допоки звучатимуть Шевченкові рядки, доти житиме пам’ять про поета, а його слово залишатиметься дороговказом для нових поколінь українців.

Олена Буяненко.

Твори Лесі Українки й сьогодні надихають читачів різних поколінь.

Саме тому, з нагоди 155-річчя від дня народження поетеси у центральній бібліотеці для дорослих у форматі онлайн відбувся XІІІ міський конкурс читців-декламаторів «Горить моє серце». На сторінці групи «Центральна бібліотека м. Біла Церква» у соціальній мережі Фейсбук читачами бібліотек міста було розміщено 13 яскравих відео виконання поезії Лесі Українки.

Учасники конкурсу натхненно декламували поезії письменниці , передаючи красу її слова, глибину думок та силу емоцій.

За підсумками конкурсу журі визначило переможців.

У категорії «Учні 9-11 класів гімназій, ліцеїв, колегіуму» перемогли:

Iмісце:

·Матвій Клименко, учень Ліцею «Перша Білоцерківська гімназія» (вихованець театральної студії «Пролог» ЦПО «Соняшник»);

·Марія Новохацька, учениця Білоцерківського ліцею №17 (вихованка театральної студії «Пролог» ЦПО «Соняшник»).

IІ місце:

·Дарина Католик, учениця Опорного ліцею с. Зимне Зимнівської сел. ради Володимирівського р-ну Волинської обл.;

·Софія Никоненко, учениця Білоцерківського ліцею іноземних мов гімназії №9 (вихованка театральної студії «Пролог» ЦПО «Соняшник»).

ІІІ місце:

·Віра Орловська, учениця Християнського приватного закладу освіти «Алетея» (вихованка театральної студії «Пролог» ЦПО «Соняшник»).

У категорії «Студенти технічних коледжів і вищих навчальних закладів» призові місця посіли:

І місце:

·Крістіна Погосян, студентка Білоцерківського національного аграрного університету.

ІІ місце:

·Владислав Мельніченко, студент Білоцерківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу.

Олена Стельмах.

Саме цієї чарівної пори художники Білої Церкви щороку готують виставку-конкурс картин «Квіти серед квітів», присвячену весні та жінкам.

Цьогоріч на виставці були представлені роботи 21 художника.

Поважне журі у складі: Георгій Пономарьов – художник, голова журі; Алла Карабач – головний спеціаліст управління культури і туризму Білоцерківської міської ради; Наталія Юдіна – головний спеціаліст управління культури і туризму Білоцерківської міської ради, визначило переможців-жінок у номінаціях «Портрет» та «Натюрморт».

У номінації «Портрет» перемогли: Тетяна Матвієнко з роботою «В гостях у мами»; Галина Невінчана з роботою «Марго. Лютий 2022»; Ганна Кочеткова з роботою «Маска».

У номінації «Натюрморт» журі відзначили найкращі картини: «Дзвіночки» Валентини Коробко; «Крокуси» Наталії Друзь; «Відчуття літа» Тетяни Губрій.

Голова журі та відомий білоцерківський художник Георгій Пономарьов зазначив, що виставка-конкурс користується великою популярністю серед містян. А відвідувачі виставки мали можливість ближче познайомитися з мистецтвом.

Приємним музичним подарунком для всіх присутніх став виступ Олега Калетинського – учня Білоцерківської школи мистецтв №4 (викладач – Ніна Гладченко). У його виконанні на акордеоні прозвучала всесвітньовідома мелодія Джо Дассена «Така-таката» та мелодію чарівної пісні «Місто спить», яку виконувала Квітка Цісик.

Виставка триватиме до 29 березня. Запрошуємо завітати до виставкової зали, що діє при бібліотеці-філії№5 та насолодитися красою картин.

Світлана Хмільова.

Бібліотекарка Олена Буяненко розповіла присутнім про історію виникнення цього дня, як у різних країнах світу жінки виборювали рівні права та можливості.

Учасники заходу переглянули відео про видатних жінок України, які зробили вагомий внесок у розвиток культури, літератури та науки. Історії їхнього життя й досягнень стали гарним прикладом наполегливості, таланту та відданості своїй справі.

Захід пройшов весело та невимушено. Учасники заходу брали участь у конкурсах: «Назви якомога більше страв на літеру…», «Комплімент», «Вгадай пісню», демонструючи кмітливість, гарний настрій і почуття гумору.

Під час зустрічі звучали вірші та гуморески відомих українських і місцевих письменників, які подарували присутнім багато усмішок.

Особливо яскравим моментом свята стали інсценівки «Бабусині витівки» та «Безсердечна жінка», які весело й дотепно виконали члени клубу «Любисток» Людмила Макаренко, Лідія Сіроткіна та Надія Філіцька. Їхні виступи викликали щирі оплески й подарували глядачам гарний настрій.

Світлана Могорит.

Ігри з буквами та словами, каламбури, анаграми, загадки – про все це довідалися діти. А допомогли їм у цьому пальчикові ляльки. У розмаїтих казкових прикладах, обіграних у мікросюжетах, дотепних завданнях із відповідними взірцями, юні мовознавці довідалися, коли кажуть «як з гуски вода», «хто в ліс, хто по дрова», «наче кіт наплакав», «у кого заяча душа», «кого водять за носа», «кому ведмідь на вухо наступив».

Рідна мова – цікаво, весело, легко!

Ксенія Гнуда.