Фахівчині бібліотеки-філії №6 провели годину духовності «Три Спаси: від благословення меду до подяки за хліб». Для читачів і жителів громади було організовано зустріч із православними священниками отцем Іваном та отцем Богданом, присвячену трьом великим літнім святам – Медовому, Яблучному та Горіховому Спасам. Захід об’єднав людей різного віку навколо щирої розмови про віру, народні традиції та глибокий духовний зміст серпневих святкувань.

Під час зустрічі присутні разом із гостями згадали історію та значення кожного з трьох Спасів, які символізують завершення літа та збір врожаю.

Медовий Спас (Маковія): початок Успенського посту, коли віряни згадують Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. Це день освячення першого меду, води та запашних букетів-маковійчиків.

Яблучний Спас (Преображення Господнє): одне з 12 найбільших християнських свят. Воно нагадує про явлення божественної величі Христа на горі Фавор та є днем подяки Богові за земні плоди − яблука, груші та виноград.

Горіховий (або Хлібний) Спас: свято на честь Перенесення Нерукотворного Образа Господа нашого Ісуса Христа. Традиційно в цей час завершували жнива, випікали перший хліб із нового врожаю та збирали лісові горіхи.

У своєму зверненні до присутніх отець Іван наголосив, що за зовнішніми народними традиціями освячення плодів не можна втрачати головну християнську суть.

Священники зауважили, що кошик із яблуками та медом – це лише видима подяка Творцю, тоді як справжнє Преображення має відбутися в душі кожної людини. «Очистити серце під час посту, змінити свої думки на краще, відкинути образу та проявити милосердя до ближнього – ось справжній принос Богові у ці святкові дні», – підкреслив отець Іван.

Головною подією заходу стала бесіда зі священником. Присутні мали можливість задавати питання, які їх хвилюють. Отець Іван детально відповів на численні запитання слухачів про силу молитви та важливість підтримки один одного у складні часи. Жива розмова переросла у відвертий діалог про цінності, відповідальність і роль кожного у зміцненні держави.

Органічним доповненням до духовної бесіди стала підготовлена бібліотекарками книжкова виставка «Прийшов Спас у гості до нас». На ній було представлено історичні нариси про українські обряди, присвячені серпневим святам.

Зустріч завершилася хвилиною мовчання на честь воїнів, які загинули в російсько-українській війні. Присутні щиро дякували священникам за мудрі напутні слова, а фахівчиням бібліотеки – за можливість духовно збагатитися.

Надія Гаврилова.

Діти дізналися багато цікавого про кавун: звідки він походить, чим корисний для здоров’я, чому його називають ягодою та які рекорди пов’язані з цим солодким смугастим велетнем. Не обійшлося й без веселих загадок про фрукти та ягоди, які юні учасники із захопленням відгадували.

Особливий інтерес викликало знайомство з книгою Віталія Близнюка «Кавун – зелене покотило». Пані Ірина зачитала дітворі уривок із захопливої історії про допитливого кавунчика, який вирішив залишити баштан і вирушити у мандрівку, щоб побачити світ. Які пригоди чекали на героя та чим завершилася його подорож, юні слухачі зможуть дізнатися, прочитавши книгу до кінця.

Захід став справжнім святом кольорів, адже малеча мала можливість намалювати усміхнених кавунчиків, прикрасити їх окулярами, парасольками та яскравими деталями. Кожен малюнок вийшов особливим − яскравим, сонячним та сповненим літнього настрою.

Олена Буяненко.

З нагоди свята у бібліотеці-філії №6 відбувся розважальний фреш «У полі на баштані сидить красень у каптані», учасниками якого стали юні читачі книгозбірні.

Діти поринули у захопливий світ кавуна: дізналися про його походження та мандрівку світом, прослухавши казкову історію «Царевич із Калахарі», у якій кавун називає себе справжнім царевичем. Разом пригадали літературні твори, де головним героєм є кавун: «Кавуни» Бориса Грінченка, «Мамин кавун» Василя Сухомлинського, «Кавун – зелене покотило» Віктора Близнюка, китайську народну казку «Два кавуни» та узбецьку народну казку «Золотий кавун».

Особливу цікавість викликав перегляд відео «Новинки від Маринки», з якого діти дізналися двадцять найцікавіших фактів про кавуни, історію їхнього походження та користь для здоров’я. Юні читайлики переконалися, що кавун – це не лише смачний літній смаколик, а й справжня скарбниця вітамінів, мінералів та антиоксидантів, які сприяють зміцненню імунітету, підтримують роботу серця та травної системи.

Діти із задоволенням взяли учать в інтелектуальній вікторині «Кавунові вузлики». Не менш захопливими стали конкурси «Алфавіт», «Ланцюжок слів», «Комплімент кавуну» та «Найкращий дегустатор». За кожну правильну відповідь учасники отримували символічну винагороду – солодку виноградинку.

Щирий сміх лунав під час веселого мовного випробування – промовляння скоромовки: «Був собі кавун, та переполукавунився на маленькі полукавуненята». Малеча намагалася вимовити її швидко, чітко й без помилок.

Кульмінацією свята стала «Найсмачніша хвилина» – дружнє частування стиглим, соковитим і надзвичайно солодким кавуном. Смачний подарунок для дітей підготували представники Волонтерського штабу «Українська команда», за що бібліотекарки їм щиро дякують.

Свято подарувало дітям багато позитивних емоцій, нових знань, веселих усмішок і ще раз довело, що бібліотека – це місце, де цікаво й по-справжньому тепло.

Надія Гаврилова.

3 серпня у світі відзначають чудове і смачне свято − День кавуна. З нагоди цього свята у бібліотеці-філії села Вільна Тарасівка для юних читайликів книгозбірні відбулася година цікавої інформації «Солодке диво літа − кавун».

Бібліофахівчиня розповіла юним читайликам про те, що кавун − справжній король літа! Соковитий, солодкий, яскравий і неймовірно освіжаючий − кавун давно став символом літа. Кавун − одна з найбільших ягід у світі. Близько 92% кавуна складається з води, тому він чудово втамовує спрагу у спекотні дні.

Не всі кавуни червоні. Існують сорти з жовтим, помаранчевим і навіть білим м’якушем.

Найважчий кавун у світі важив понад 159 кілограмів − майже як двоє дорослих людей. Сьогодні кавуни вирощують більш ніж у 100 країнах, а сортів існує понад 1200.

Насіння можна обсмажити, а зі шкірки готують варення, цукати, мармелад і навіть маринують її. Кавун містить вітаміни А, С, В6 та природний антиоксидант лікопен, який допомагає організму залишатися здоровим.

У Японії вирощують квадратні кавуни. Їх поміщають у спеціальні прозорі форми, щоб плоди набули незвичної форми.

Щороку у світі проходять фестивалі кавунів, змагання зі швидкісного поїдання, різьблення по кавунах та навіть конкурси на найдивовижніший кавун.

Чимало цікавого про смугастий смаколик присутні дізналися з відео «Цікаві факти про кавун». Хлопчики та дівчатка залюбки відгадували загадки та слухали цікаві вірші про кавун.

Наприкінці заходу, як і годиться, усі учасники ласували смачним, солодким, соковитим кавуном.

Читачі дізналися багато нового про кавун, отримали гарний настрій, познайомилися з цікавими книгами. У юних користувачів з’явилися нові друзі, з якими вони познайомилися завдяки книгозбірні та соковитій ягоді, якою ми залюбки насолоджуємося влітку.

Тож наступного разу, коли ласуватимеш соковитим шматочком кавуна, пам’ятай: перед тобою не просто літній смаколик, а справжня ягода-рекордсмен із безліччю дивовижних історій!

Раїса Лисак.

Майстерки завжди викликають у дітей щирий інтерес, адже вони поєднують захопливе спілкування, цікаві ігри та творчу діяльність.

Гостею заходу цього разу стала Альона Губарева − вчителька музичного виховання Білоцерківської гімназії-початкової школи № 6 «Перспектива». Вона розповіла дітям про державні та народні символи України, їхнє значення та роль у житті українського народу.

Малеча пригадала державні символи та дізналася про багатство українських народних символів, серед яких особливе місце займає сонях.

Поділившись на команди, учасники заходу взяли участь у захопливій грі, яка допомогла краще запам’ятати народні символи України та перевірити свої знання. Діти із задоволенням виконували завдання, демонструючи кмітливість, уважність і вміння працювати разом.

Найбільше захоплення викликала творча частина заходу. Юні майстри поринули у світ краси та фантазії, створивши власноруч яскраві об’ємні соняхи − квіти, які завжди повертаються до сонця і є одними із впізнаваних символів України. Кожна робота вийшла неповторною та наповненою теплом дитячих сердець.

Зоя Чутковська.

Торгівля людьми – один із найтяжчих кримінальних злочинів, вона є не лише сучасною формою рабства, яка порушує права людини, принижує її честь і гідність, а й тяжкою формою насильства, що спричиняє ризик для її життя і здоров’я.

Задля привернення уваги громадськості до цього страшного явища, фахівчині центральної бібліотеки для дорослих провели для відвідувачів парку ім. Тараса Шевченка інформаційну годин «Люди не товар». Бібліотекарки розповіли, що жертвами сучасних форм рабства в усьому світі стають мільйони людей. Торгівля людьми може відбуватись у різних формах: трудова та сексуальна експлуатація, примусове жебрацтво, примусове залучення у кримінальну діяльність та збройні конфлікти, торгівля людьми з метою вилучення органів.

На жаль, це жахливе явище не обійшло і Україну – тільки за часів незалежності більш як 230 тисяч громадян постраждали від торгівлі людьми. Особливо ця проблема загострилася під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Окремою групою ризику сьогодні є українські діти, яких евакуйовують із дитячих будинків та депортують з тимчасово окупованих територій до росії, де вони можуть стати жертвами різних форм експлуатації.

Фахівчині застерегли присутніх бути свідомими у своєму ставленні до протидії рабству та вкрай пильними, щоб уберегти себе та інших від потрапляння туди, звідки часто вже не повертаються, а також повідомили, куди можна звернутися, дізнавшись про факт такого злочину.

Відвідувачі парку мали можливість ознайомитися з літературою представленою на книжковій викладці «Торгівля людьми – рабство ХХ століття».

Закінчився захід мовчазною акцією-протестом «Не стань живим товаром».

Валентина Самардак.

Під час заходу діти познайомилися з книжками, представленими на тематичній поличці «Книжковий хоровод дружби». Малеча із захопленням відкривала для себе історії про справжню дружбу, взаємодопомогу та добрі вчинки. Серед представлених видань були такі як: «Мафін і його веселі друзі» Енн Хогарт, «Пригоди динозавриків» Еліни Заржицької, «Пригоди кенгурятка та його друзів» Андрія Синичкіна і Каті Конфеткіної.

Особливу увагу дітей привернула казка «Про зайчика і білочку, які стали друзями». Маленькі слухачі дізналися історію про метушливого зайчика та запасливу білочку, які навчилися поважати відмінності одне одного, разом долати труднощі й цінувати справжню дружбу. Після читання діти активно обговорювали казку, ділилися власними думками та обирали героя, в образ якого хотіли б перевтілитися.

Веселою та захопливою частиною зустрічі стали мирилки, які малеча із задоволенням проговорювала та інсценувала разом із бібліотекаркою.

Діти із задоволенням брали участь в іграх «Казкові друзі», «Так чи ні» та грі-розминці «Це мій кращий друг і я!».

Не менш яскравими були рухливі ігри, адже саме вони допомагають виховувати почуття товариськості, взаємодопомоги, відповідальності та командної єдності. Сподобалась малечі рухливі ігри: «Як ми вміємо дружити», «Знайди пару», а також у весела командна естафета «Побігли – потягнули», під час якої діти створили символічний потяг дружби. Разом вони також «побудували» міст дружби, який став символом єдності, взаєморозуміння та підтримки.

На завершення заходу кожна дитина створила аплікацію з різнокольорових половинок сердець. Другу половинку серця додавала інша дитина − друг, або та, яка хотіла б потоваришувати.

Цей захід довів, що усі ми різні, але саме дружба здатна об’єднувати людей незалежно від їхніх уподобань чи характерів.

Міжнародний день дружби став для маленьких учасників не лише веселим святом, а й важливим уроком доброти, взаємоповаги та щирого спілкування. Адже справжня дружба починається з маленького доброго вчинку, теплого слова й відкритого серця. Саме такі зустрічі допомагають дітям зростати чуйними, небайдужими та відкритими до світу, роблячи його добрішим і світлішим.

Надія Гаврилова.

До цієї трагічної дати у бібліотеці-філії села Вільна Тарасівка для користувачів книгозбірні відбулася година пам’яті «Оленівка – біль України».

Бібліофахівчиня нагадала присутнім про те, що цю пам’ятну дату обрали невипадково. Саме в ніч із 28 на 29 липня 2022 року стався один із найжорстокіших воєнних злочинів росії проти українських військовополонених. Тоді був обстріляний барак у Волноваській виправній колонії біля селища Оленівка, де окупанти утримували захисників «Азовсталі». Унаслідок теракту загинули щонайменше 53 українських воїни, а ще понад 130 бійців дістали поранення.

Трагедія в Оленівці стала уособленням численних злочинів, які росія скоює від початку війни проти України. Іловайськ, Дебальцеве, Маріуполь, Буча, Ірпінь – за кожною із цих назв стоять історії страчених полонених, закатованих цивільних, масових поховань і свідчень, які жахають навіть досвідчених експертів із міжнародного права. Особливий біль спричиняє загибель цивільних, зокрема вчителів, журналістів, волонтерів, медиків, священників, яких вбивали лише за проукраїнську позицію або просто за те, що ті говорили українською.

Сьогодні особливо важливо говорити про полонених, бо мовчання – це ще одна форма знецінення жертви. Нині тисячі українських військових і цивільних перебувають у російському полоні, часто – у повній ізоляції, без доступу до адвокатів, медичної допомоги, а іноді навіть без підтвердження факту, що вони живі. Говорити про них – означає підтримувати їхніх рідних, тримати в полі зору міжнародної спільноти тему полонених, змушувати світові організації діяти, фіксувати кожен злочин і збирати докази для майбутнього міжнародного трибуналу.

Учасники заходу запалили свічку пам’яті та хвилиною мовчання вшанували пам’ять кожного українського воїна, добровольця та мирну людину, які віддали свої життя за свободу України. Ми в скорботі схиляємо голови перед величним подвигом Героїв, які полягли в боях за вільну, незалежну і нескорену Україну.

Тематична виставка «Оленівка: злочин без терміну давності», розгорнута у книгозбірні нагадала присутнім про високу ціну свободи та силу людської гідності. Книги, представлені на виставці, розповідають про боротьбу українського народу, незламність духу та героїзм воїнів.

Вічна пам’ять загиблим. Герої не вмирають!

Раїса Лисак.

Ніна Карнаухова декламувала вірші Теліги. Особливо вразив відвідувачів вірш «Лист».

Десятки років українці майже нічого не знали про постать поетки й патріотки Олени Теліги. Її ім’я виринуло із забуття лише через 50 років після загибелі. У Бабиному Яру було встановлено пам’ятний хрест на її честь, вулицю поруч назвали її іменем, створено Всеукраїнське жіноче товариство імені О.Теліги, засновано Міжнародну літературно-мистецьку премію.

За життя Олені Телізі так і не вдалося видати жодної збірки. Та хоч і залишила вона по собі невеликий творчий спадок, життя її було коротке, але яскраве й сповнене великих справ, а тому й має бути вічним у нашій пам’яті.

У читальній залі книгозбірні була оформлена книжкова виставка «Поетка вогняних меж». Серед книг, які зацікавили користувачів, був роман Ірен Роздобудько «Неймовірна. Ода радості» про життєвий шлях поетеси.

Ім’я Олени Теліги навічно вписане в нетлінну книгу народної пам’яті про великих українців і українок.

Ніна Сорокун.

Під час заходу діти із захопленням слухали розповідь бібліотекарки про найбільших мешканців океанів − китів і дельфінів. Малеча дізналася, що ці розумні та дивовижні тварини потребують захисту й дбайливого ставлення людини. Саме з метою привернення уваги до проблем збереження морських ссавців і було започатковано це міжнародне свято.

Читайлики переглянули цікаву презентацію про різновиди китів, дізналися, чим відрізняються «зубаті» та «беззубі» кити, а також ознайомилися з їхніми харчовими вподобаннями. Діти охоче ділилися власними знаннями про мешканців морських глибин і дивувалися незвичайним фактам із життя цих величних тварин. Доповненням до зустрічі став перегляд відео про підводний світ.

Найуважніші учасники заходу продемонстрували свої знання під час вікторини, а особливе захоплення викликав квест «У пошуках загубленого дельфінчика». За його сюжетом маленький дельфінчик не послухав маму, відплив далеко від зграї та загубився. Виконуючи різноманітні завдання, малеча допомагала знайти бешкетника й повернути його додому.

На завершення експедиції юні природоохоронці взяли участь у грі «Чисте морське дно», під час якої очищали море від сміття та зайвих предметів. Дітлахи пообіцяли берегти природу та в майбутньому докладати знань і зусиль для збереження мешканців річок, морів і океанів. Захід подарував учасникам не лише нові знання, а й нагадав про важливість відповідального ставлення до навколишнього світу.

Зоя Чутковська.