• Чорнобиль: без права на забуття

    Чорнобиль: без права на забуття Чорнобиль: без права на забуття Чорнобиль: без права на забуття Чорнобиль: без права на забуття Чорнобиль: без права на забуття

    Чотири десятиліття минуло від чорнобильської трагедії, а ми й досі живемо в тіні гіркої зірки Полин. З нагоди цієї дати працівниці бібліотеки-філії №2 провели День інформації «Чорнобиль не має минулого часу».

    Для читачів – шестикласників Білоцерківської гімназії-початкової школи №22 фахівчині книгозбірні підготували бесіду, під час якої запропонували переглянути відеохроніку під назвою «Картини гіркої пам’яті».

    Бібліотекарка Олена Буяненко розповіла дітям про трагічні події 26 квітня 1986 року, коли сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Переглянувши відео, учні дізналися про причини катастрофи, її масштаби та наслідки для України і всього світу, а також про героїзм ліквідаторів, які ціною власного здоров’я і життя боролися з невидимою небезпекою.

    Учням були представлені фотоматеріали, що відображають події тих днів, також читачі дізналися більше про життя людей до та після аварії. Велике враження на дітей справили світлини міста Прип’ять до катастрофи, коли воно було сучасним і квітучим, та після – покинутим і мовчазним свідком трагедії.

    Пані Олена також ознайомила школярів із цікавими фактами про сучасний стан Чорнобильської зони. Вона розповіла, що через відсутність людей там відновилася природа: з’явилося багато видів тварин і рослин, які раніше не були поширені на цій території.

    Для читачів – восьмикласників Білоцерківської гімназії-початкової школи №13 бібліотекарки організували зустріч із пожежником-ліквідатором аварії на ЧАЕС Петром Івановичем Войцехівським.

    Завідувачка книгозбірні Світлана Линник згадала про події квітня 1986 та про масштаби соціально-економічної катастрофи, спричиненої аварією на ЧАЕС.

    Про особисту участь у ліквідації наслідків катастрофи розповів пожежник-ліквідатор Петро Войцехівський, який у 1986 році працював командиром відділення Білоцерківської воєнізованої пожежній частині №3. Він у самому пеклі аварії героїчно виконував свій обов’язок. Учні із захопленням слухали розповідь мужнього ліквідатора про білоцерківців, які з перших днів катастрофи приєднались до робіт із ліквідації її наслідків. Без відпочинку, не маючи відповідного спорядження, ризикуючи здоров’ям і життям, наші земляки в пекельних умовах, які можна порівняти тільки з атомною війною, за 32 години, зуміли відкачати 72 тис. кубометрів «важкої» води. Відповідальне завдання, від якого залежало життя не тільки українців, а й усього світу, було виконано. За подвиг пожежники були нагороджені орденом Червоної Зірки, відзнакою «За мужність» та занесені до списку членів Золотого фонду міста Білої Церкви.

    Вражені спогадами Петра Івановича, підлітки замислились над масштабами Чорнобильської катастрофи та усвідомили відповідальність кожного перед наступними поколіннями, щоб подібне вже ніколи не повторилося.

    Учасники заходу мали можливість переглянути відео «Правда, яку не показали в серіалі «Чорнобиль» про справжній героїзм у приборкуванні вогню над зруйнованим енергоблоком.

    Для членів клубу «Любисток», який працює у книгозбірні, бібліотекарки підготували годину-реквієм «Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин?»

    Ірина Тупчій розповіла присутнім про Чорнобильську катастрофу, її причини та масштабні наслідки для людей і довкілля. Учасники дізналися про героїзм ліквідаторів, які ціною власного життя і здоров’я змогли зупинити поширення радіації, а також про долі звичайних людей, чиє життя назавжди змінила ця трагедія.

    Пані Ірина ознайомила членів клубу із документальними та художніми фільмами про Чорнобиль, які правдиво відтворюють події 1986 року, допомагають глибше усвідомити масштаб катастрофи та її вплив на сучасність.

    Окрему увагу вона приділила книжковій виставці, представивши видання, що висвітлюють трагедію Чорнобиля, спогади очевидців, наукові дослідження та художні твори, присвячені цій темі.

    Учасники зустрічі пригадували події минулих років, ділилися власними переживаннями та роздумами.

    Тетяна Губарева, Любов Татаркіна та Людмила Макаренко зачитали поезії Анатолія Медвідя зі збірки «Під чорнобильським крилом», у яких відображено пережите.

     

    Світлана Могорит.




Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 50873 читачів!

Це більш ніж 25% населення всього міста!

Докладніше